Шукала вихід, ніби спала,
Чи то летіла, чи повзла?
Як пазли те життя складала,
Вік в лабіринті провела.
Шукала світла, теплі очі,
А з неба сипались вірші
Рядки і сни усі пророчі-
То мудрість спраглої душі.
Шукала захисту у зорях
І сяйвом розстелявся світ.
І в ніжних Ангела долонях,
Здіймалась знову у політ.
Шукала воду - правду чисту,
У всьому бачила святе.
Живу ту іскру променисту
І Боже слово золоте.
Я так люблю тебе Всевишній
І так радію, що живу
У твоїм серці, в славі пишній,
На хвилях кораблем пливу.
