Ой летить із неба сніг...
З хати вибіг сірий кіт.
Сміхота! Сміхота!
Сніг летить і на кота.
Я сказав сніжку: "Біленький!
Ти легесенький. Гарненький.
І летиш до нас із неба.
Вкрити землю тобі треба!
Прикрась села і міста."
Сміхота! Сміхота!
Та сніг летить і на кота!
"Кааррр!— почув ворони крик.
Білий котик кудись зник!"
Це уже не сміхота...
Де шукать мені кота?
Десь подівся котик сірий.
Біля мене білий-білий!
Гарнюсінько, Надійко! Сміхота,сміхота, кіт із снігу вигляда, а де сніг, там і сміх, та ж сміятися й не гріх...Смійтесь, люди, на здоров"я, живіть з сміхом і любов"ю!.. Це з моєї колядки, може ви й читали, вона є ув КП...
Такий гарний коментар!!! І колядка Ваша, Валю, чудова!!!Читаю Ваші твори завжди залюбки,як і кожного із своїх друзів!!! Вчитися Є у кого!!! І я цьому рада!!!