Максиму Шимко, 33р.м.Вінниця
присв’ячується
Чуєш, Максиме! Вінниця плаче
Живий ти для мами, чуєш живий?
Куди поспішаєш, мій любий козаче,
О, боже, синочку! Живий ти, живий.
Грішний народе, ти чуєш? Зупинись!
Ти вчора за гречку продався,
А нині він взяв все на себе -вклонись!
Країні навіки віддався.
Немає вже брата, повірте –нема,
Почорніла від горя матуся - мій сину,
Я прощаю усім, усе бачить зима,
За що залишив ти свою Батьківщину.
Не плач, моя мамо, рідненька не плач,
Я боровся за нас, за свободу,
Не послухав тебе, я поїхав-пробач,
Та хто, як не я із козацького роду.
Єднайся країно, єднайся-вставай!
Від Луганська, його чують Карпати,
Він любив Україну і свій рідний край,
Не позволив нахабникам народ наш зламати.
О мамо, матусю, я бачу, дивлюсь,
Над майданом вже сонечко сяє,
За тебе, країно, в небесах я молюсь,
Подивись-сміх дитячий лунає.
Максиме, пробач, чуєш, сину!Молю!
Ти пішов, як герой Батьківщини,
Та ні моя, мамо, на варті стою,
Бережу вас усіх я щоднини.
ID:
719289
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 20.02.2017 11:46:10
© дата внесення змiн: 22.01.2018 11:32:35
автор: Володимир Олійник
Вкажіть причину вашої скарги
|
