юнак прекрасний
юнак прекрасний, що біжить по хвилях часу,
по хвилях Всесвіту вітрів,
шукаючи романтики ілюзій,
зриваючи квітки, яких він так хотів,
і, відкладаючи в корзину днів
пахучі зела на майбутнє щастя,
він вірить, що йому удастся
знайти той щастя цвіт між папороті листя,
і прудкі ноги, й його волосся норовисте
торкаються зірок і місяців, й планет...
юнак- мисливець і поет.
Іван Петришин
прекрасна дівчина, що проплива між зір
прекрасна дівчина, що проплива між зір,
торкаючись перстами всіх сузір'їв,
звіряючи гармонії і вірність,
даруючи любов свою й помірність
барвистим веретенам усіх Шляхів,
тримає барви Всесвіту Веселок
в руці своїй, немов веретено,
й розчісує їх кольорові коси,
і Жорна Часу лагідно так просить,
аби спадали вранці на травицю роси,
щоб заквітали липи медоносні,
аби роїлось щастя, наче бджоли,
аби шуміло там колосся в полі,
аби проходив ним Юнак-сівач,
неначе вітер жартівливий,
щоб падав дощ, щоб вірили у диво,
як у політ метелика грайливий,
як в поцілунок перший на губах,
той, що дає звитягу й відкидає страх...
та дівчина лебідкою пливе
в далеких і незнаних світо-роках,
жде Юнака, поета і пророка.
Іван Петришин
ID:
737852
Рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата надходження: 15.06.2017 04:52:40
© дата внесення змiн: 15.06.2017 04:52:40
автор: ivanpetryshyn
Вкажіть причину вашої скарги
|