За життя я об’їхав півсвіту,
Облетів із ключем журавлиним,
Та не міг я і дня десь прожити,
Без коханої та України.
Повернувся до рідної хати,
Тут лікуються рани і втома,
Мені нікуди вже поспішати,
Моє серце нарешті удома.
Я прожив стільки бід неминучих,
Жовтим колосом стиг під вітрами,
Хоч зневірою падав із кручі,
Та все ж знав: буде правда за нами.
Йшов за віру, за гідність, за слово,
Біль утрат переповнював душу,
Наче сил не лишалось та знову,
Піднімався. Казав собі: мушу.
Бути сильним за всі покоління,
Вільній волі дивитися в очі,
Під знаменом. Де жовте і синє,
На найкращій землі нашій отчій.
