Посвята Л. Каденюку
Спіле небо осіннє ледь просвічують зорі
Смутно міниться місяць від буденних історій
Здичавілі комети перестигли у лід
Подивившись на Землю, усміхнулися вслід
Так шляхами - ярами усесвітніх орбіт
Коротали й планети свій невтомний політ
І вглядалися люди через призму небес
Як би їм доторкнутись до космічних чудес?
Сотні - тисячі сонць запліталися в косах
Засинали в лиманах, прокидалися в росах
І чекали нестямно, як шаленець Ікар
Знов дорогу до них прокладе серед хмар.
17.02.2018.
