Буває «йокає» у серці тільки раз,
А в когось «йокає», частіше, ніж годинник,
О півночі проб’є 12 раз,
І тяжкий сум на серці у людини…
За все прожите і за ту любов,
Що серце гріла полум’ям шаленим
Куди поділося – чи може прийде знов,
Те почуття – нечуване, вогненне!
Яке палило серце, раз у раз,
А потім довго гоїлися рани,
Листи летіли в «воинскую часть»
Та обливались гіркими сльозами.
Та кажуть, що не плачуть мужики,
Пройшло усе – зарубцювались рани,
Лиш іноді, заглянувши в альбом,
Защемить серце старими рубцями.
