Кудись ідеш, і щось шукаєш,
Й своєї долі ти не знаєш.
Назад немає вороття,
Таке вже в нас земне життя.
У когось радості й надії,
А в когось лиш розбиті мрії.
І день збіжить – стрімка ріка.
Не вернеш згаслі відчуття.
Та сонце в небі знову сяє.
Й ти знаєш, що життя триває.
Кохання вічне, без кінця.
Можливо в цьому сенс життя?
