Хто придумав рахувати?-
Запитав я в мами й тата.-
І навіщо все підряд
Треба в світі рахувать?
Вчить таблицю й теореми,
Це для учнів лиш проблеми.
Чи не можна обійтися,
Й математиці не вчиться?
Та ще й з множення таблиця
В мене геть не хоче вчиться.»
Каже тато: «Синку, Ні!
Пропадем усі на пні.
Бо без точної науки
Будуть нам життєві муки.
Щоб зробити в школі парту-
Дошку виміряти варто.
Щоб садити гречку в полі-
Знати норми посівної.
Щоб укинуть в борщ буряк,
Треба вищитать, що й як.
Вилить горщик в круглій формі
Можна лиш по точній нормі.
Щоб придбать тобі халву-
Треба знать її вагу.
Хоч крутися, хоч сопи,
Математику ж учи.
Навіть встати, щоб раненько
Нам годинник час натенька,
Одягти носки на п’яти,
Й то їх розмір треба знати.
Лиш на кухні борщик свіжий,
Їж, тьопай, ну скільки влізе.
Ой, без точної науки
Нам було життя це мука.
Так, що, синку, не дрімай,
Математику вивчай!