Красива війна..
Хіба атке буває?
Як можна у війні знайти красу?
Хтось скаже,війна просто,
дуже легко,сидиш у штабі ,
зарплатню береш..
Мало хто скаже,що війна..
Вона не має жіноче обличчя..
Й жіноче обличчя - не війна..
Війна є війна..
Лише смерть там й втрати болючі...
Це жахи в снах, коли автомат став
як друг і як брат, як мати..
Красива війна - парадокс..
Бо такого немає..
Знають ті,хто в окопах були,
хто в болоті,в снігу все ж воює..
Хто залишив своє життя,на небо
птахом полетівши...
Хто в тратив мрію,втратив сенс життя...
Хоч і живий,та без ноги лишився..
В когось розбита вщент рука..
Тепер протез,лише шматок пластмаси..
Вони живі,вони такі живі..,як справжні
люди,хоч і були на війні..
Не те що більшість,
просто жива маса,яка лиш бродить
й наріка на всіх..
Війна красива не буває..
Слід в кожному все ж залишає..
Ненемов людину не пускає,
у нове,мирнеє життя..
Війна красива не буває!!!
ВОна в тенетах всіх тримає..
І лиш на небо відпускає...
