Опівночі моя краса дичавіє,
росте бур'яном:
стелиться павутицею,
гірчить полино́м.
Опівночі моя нагота у кронах біліє,
у сяйві блискавиць,
падає додо́лу
й лежить горілиць.
Опівночі моя любов дурманіє:
кочегарить в печі,
обертається сльозою
та й котиться по щоці.
***
У мороці привид краси блукає,
в краю полонин.
Мавчині коси шукає
у хутрах ялин.
таємничо-вишукано
