Холод на вулиці і небо сіре,
Сніг пролітає, сніжинки кружляють…
А я самотньо сиджу у квартирі
І чашку кави в руках я тримаю.
Сумно… на вулиці сутінки грають…
Та трішки кави я просто ковтнула,
І всі печалі зникають, зникають!
Ніжне тепло розлилося по тілу –
Кава змінила весь світ, що навколо!
Боже! Я кави так сильно хотіла!
Радість буває! Буває й зимова!
І я себе раптом також змінила.
Світ цей – прекрасний! І все в ньому класне!
Щастя моє хай ніколи не згасне!
