Я просто бажаю тебе побачити
І так щоб не бачив нас більше ніхто.
Проситиму потім в Бога пробачення...
Забутий, Він тихо вдягає пальто.
Чекаю на тебе... Хвилююся трохи...
Боюся... Боюся, що ти не прийдеш.
А може ти тут вже? Стоїш за порогом.
Заходь... Чи ти, може, хвилюєшся теж...
Беру себе в руки. Іду, відкриваю...
І бачу тебе... Чом ти дивишся вниз?
Я знаю, що часу в нас майже немає.
Я тут! Я готовий! Не бійся! Дивись!
Чого ж ти мовчиш? Чого не впиваєшся?
Куди ж дівся погляд закоханий твій?
А може на людях ти просто граєшся?
Кажи! Не мовчи! Відкривай намір свій!
А ти робиш крок і мене обіймаєш.
Надворі чекає покірне авто.
Навіщо слова ці? Я знаю... Ти знаєш...
Бог навіть не встиг одягнути пальто.
