Ти сказав, що я різна.
Я знаю!
То сіяю сонцем, а то й плачу дощем.
І від тебе себе я таку не ховаю,
Ти ж укутаєш душу свою знову плащем.
Ти сказав я, як море
Тихо б'ю береги в теплий сонячний день,
А буває б'ю штормом,
І руйную собою на шляху знов усе.
Ти сказав я – троянда,
Заворожливо пахну та солодка, як мед.
Але часом і голки впускаю
В твої пальці вганяю,
Аж до крові колю я тебе.
Ти сказав я світанок –
тепле сонячне світло, ніжний твій промінець.
Але ще потаємна схованка, повна загадок,
Коли ніч забирає із собою в мій полон тебе.