Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Інна Рубан-Оленіч: ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС - ВІРШ

logo
Інна Рубан-Оленіч: ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 5
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС

Інна Рубан-Оленіч :: ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС
          Той день був теплим і сонячний, коли мене вперше повели на урочисту лінійку до червоної школи. Червоною її називають з 1913 року, відколи та збудована, хоч за моєї пам’яті вона була побілена а червоним лише відтінялися вікна. Я в новому вбранні, з бантом, з величезним букетом і таким же портфелем радісно ступала назустріч новому шкільному життю. 
          Поки всі збиралися, я розгледіла всіх товаришів із садочка і якихось чужих дітей. З нами в садочок не ходив Любчик, та я його знала, бо його мама (тьотя Надя з бібліотеки) часто брала сина до себе не роботу. З новеньких були ще Валя і Юра, як я пізніше дізналася, що в садочок вони не ходили, бо в них є дідусь і бабуся, що гляділи і виховували вдома. Та в мене теж були дідусі і бабусі, але вони в час мого дитинства ще працювали, а бабуся Катя була вже дуже старенькою, щоб її мучити цілими днями. 
            До нас підійшла перша вчителька вистроїла нас по двоє за руки і повела на плац, де вже почалося дійство. На такій сцені я ще не виступала, але було цікаво, що луна від мікрофона, розлітається на все село. Коли ми стали перед всією публікою, нарешті я роздивилася, як нас багато. Вісімнадцять дрібних першокласників стояли рядочком, мов солдати і голосно розказували по чотири рядочки віршів, у мене був вірш довший, бо я ж уже мала досвід виступів, та і запам’ятовувала все з першого разу. 
           Коли ми все розповіли, далі почали говорити вчителі і дорослі учні. Ніна і Лариса, що ходили в найстарший клас розказували про «Галочку біленьку і Галочку чорненьку», щось тоді всі разом співали, а я почала роздивляться. Бачила тих тьоть що в клубі співають, вони виявляється вчительки, старших дітей з кутка, які сьогодні мені показалися святково вбраними старшими учнями. 
              Після свята випускники нас повели за руки на перший урок. Мене вела учениця Оля, вона кульгала, бо в неї боліла ніжка. Йшли ми через все село в маленьку школу, її всі називають Стара школа. Там вміщалося лиш два класи, а по середині невеликий коридор. Навпроти школи, через дорогу був великий стадіон, який всіх манитиме до себе на кожній перерві.
              Коли ми вже були в школі – сталася неприємність. Виявляється напередодні з нашого класу, де все було прикрашено  і підготовано до свята, через вікно викрали програвач. Нас помістили в інший клас, разом з четвертокласниками, батьками та вчителями. Сиділи ми наче в рукавичці, поки навколо школи ходила міліція.
              Перший урок був присвячений Україні – «Без верби й калини – нема України». Це тепер я розумію що саме ми – ті  учні, що першого вересня 1991 року пішли в школу і навчалися вже за Незалежної України. Тоді ж ми все слухали краєм вуха, роздивлялися один одного, крутили головами по класу, потім почали вихвалятися тим що було в портфелях. 
             Коли урок завершився, наша вчителька сказала що завтра брати і коли приходити до школи. Потім з батьками всі першокласники розійшлися додому, щоб вже наступного дня знову повертатися за знаннями.

(* - на фото Стара школи в якій я навчалася з першого по четвертий клас)

ID:  877016
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Сільська лірика
дата надходження: 23.05.2020 20:25:23
© дата внесення змiн: 03.06.2020 14:43:30
автор: Інна Рубан-Оленіч

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (421)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Катерина Собова, 25.05.2020 - 08:23
12 12 12 Скільки талантів і знаменитостей в Україні виходили з такий стареньких сільських шкіл!
 
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Катерина Собова, 25.05.2020 - 14:31
12 дякую
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: