UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Не аби … а зроби - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ oreol, 30.10.2020 - 08:51
прочитала на сайті , хочу кричати та тихенько лиш прошепчу, бо не вмію при всіх це казати " Мама ти моя дорогесенька""Хочу зірку дістати для МАМИ ! Неймовірну! Яскраву! Найкращу!" Хочу знов написати вірша, Хочу зірку дістати для мами. Хочу усмішка , щоб на лиці І , щоб очі як зорі сіяли. Щоб прекрасно жилося тобі, Моя рідна матуся, мамо кохана. Ті морщинки розправим Все , що болить нехай зникне з водою Тільки зорі і я, будем завжди з тобою. Alisson, 29.10.2020 - 10:38
сонце зійде, потім сяде, рак на горі свисне, а читач – закурить люльку, й на кнопку натисне
oreol, 29.10.2020 - 09:58
Логіка рабів.Було все по конституції загальнонародне, тобто все не зелені бумажки,вартість яких прирівнюється до валового доходу країни, а валовий дохід ділиться на кількість громадян, тобто вашу частину просто вкрали, а ви радійте Сонцю літком, забрудненому повітрю, за яке скоро прийдеться ще заплатити та платіть за все, що колись за конституцією було ваше по праву. Насолоджуйтесь. Наче хтось проти. Ви праві. Та не було так. Вам це внушили. Тварина більше чим з'їсть немає і не потребує, а ми деградуєм до рівня тварин. Рай був на землі. І назва нашої планети - РАЙ. Земля ЙАРА. Всі жили в РАЮ, а приватна власність за яку так всі боролись, не дотримання законів - КОНІВ, наших предків, не повага до своїх коренів, до свого РОДУ, ось вам причини того , що маємо, та мені зрозуміло більшість йшли і будуть йти далі. Слава БОГУ , отримуючи при цьому задоволення. oreol, 29.10.2020 - 09:44
Я вам і кажу життя по вашому метро,всі спішать на роботу з роботи, знають куди йдуть, скажу вам в могилу, чесно і відверто, щас як мить минає, його ціни ніхто не знає, щоб не було хвилинки помилуватись задуматись і платять в Україні мізерну зарплату, щоб все, що ще робить - колись зупинилось, приносить доходи, скоріш прикупилось, стало приватним чи то депутата, чи сина чи татка. Сьогодні отримав гроші за роботу, а затра заніс, за воду, за газ, за світло, звязок, за миску борщу, в секенхенд ще сходив, новий бренд там купив і знов на роботу, знову до праці. Нікому не соромно. Отримали задоволення й далі пішли. І кажуть, щоб ви й далі так жили. А там за кордоном, в Росії чи Польші розруха і голод, мене не смішіть. В Росії ціни такі як і в нас, в Європі ще нижчі, В Росії зарплати в три рази як й в Польші більша чим в нас. То це там в рабів, що чужі й іноземці. Про інші країни я просто мовчу, живемо в колонії? І всі ви отримали задоволення? То не читайте й правди не знайте. Життя своє відбувайте.
oreol, 29.10.2020 - 09:16
Мені не легше, а їм не стидно?Я когось тут змушую? Питання всі риторичні. Одні жеруть за рахунок народу, сплять, кричать, кулаками махають перед виборцями в Раді, яка в них зарплата? Чи то депутати чи мери,чи члени.... Хто міліліардами має доходи, палаци, чиї діти одіті як боги, літаки, машини, "золоті синочки" й таткові дочки. Все це заробили чи вони, чи татко? Хто собі привласнив землю всю й заводи, хто квартир десяток має й параходи? Так мені лиш смішно, нащо вірш писати, серце розривати, просто всім давно слід за все платити і добро робити. Ніхто не змушує нікого голосувати, вибирати, жити. Самі себе виберуть, в хоромах проживуть, музику закажуть, танці до упаду.А ви хочете живіть, хочете не живіть, вашого в цій країні - це чеки на комунплату, проценти в банку, що слід сплатити. І до вас питання чи варто так жити?
а чому їм має бути соромно? якщо сподобався ваш твір, то отримали задоволення, ні - пішли собі далі. це ж не примусово - писати відгук. а «відбувалочки» пишуть часто доя того, щоб підтримати автора, його старання. така собі брехня на благо
 іноді зав’язуютья дружні стосунки, і тоді не хочуть образити друга справедливою критикою, краще написати: «ой, як же гарно!»
жити - варто. навіть більше - насолоджуватись життям. мені, наприклад, подобається жити - я нікому не заздрю і не заглядаю до чужих кишень. несправедливість в житті була і 500 років тому, і зараз вона є. тому мені важливе моє особисте щастя. треба цінувати те, що маєш
Ulcus, 29.10.2020 - 08:36
хіба ж можна змусити комусь подобатися? чи буде легше від того, якщо механічно натиснуть вподобайку, а насправді навіть не дочитають твір до кінця? як на мене, то ліпше нехай підуть собі мовчки, аніж навіть напишуть «відбувалочку». від себе напишу вам - ви молодець, що стараєтеся шкода, що за старання немає окремої вподобайки чи оцінки
oreol, 29.10.2020 - 07:53
Важко сказати мені подобається чи "мне не нравится" ?Простіше пробігти, не зрозуміти і пройти мимо? То все життя ж мимо ходите. Не розумію, що ви тут взагалі то робите? Шукачі скарбів? Все як колись, з неба бомби кидали, золоті куполи шматками золота стали, ядерна війна на всій землі, через 100 років золотошукачі. Так і тут, є поети - діаманти, скрипалі душі. А бродять - просто шукачі. Повірте - це не читачі. |
|
|
||||||||||||||||||||||
