Помаранчева осінь шурхотить мелодійно листям…
По забутій дорозі у дитинство мій ровер мчить…
Там - домівки тепло… Світлих спогадів тінь повисла…
А в кутку на горищі - повна скриня пригод стоїть…
Помаранчева осінь повертає думками в літо…
Не усе збулося… Дещо зовсім збулось не так…
У глибинах душі ми чомусь залишились ді́тьми,
Що чекають на диво… й не дорослішають ніяк…
Ген зима на носі… Вже пакує сніги й заметілі…
Посрібли́ть волосся… Понатрушує нових змін…
Помаранчевий колір зафарбує в казково-білий…
Лиш залишить на шкірках помаранчевих апельсин…
12.11.2020
