Оздоблений цупкими хоругвами,
Із р́озмахом козацько-залихвацьким,
Окремий полк затерся між рядами
Контейнерів із мотлохом китайським.
Окремий він, чи ні, судить не буду.
А може "розокремлений"? Як рота?
Частина є? Тож, знайдуться і люди,
А там, диви, підтягнеться й кіннота.
Зате від генералів - повні штати,
А от, скажім, у т́олоці житейській
"За пляшкою нема кого погнати",-
Казав майор у формі міліцейській.
А орденів!!! Як плями на корові
Ті бляхи поліровані яріють.
Пливуть чини, вгодовані й здорові,
Аж перехожі в місті тетеріють.
Чи кров вони мішками проливали?
Чи у боях з міськими "вітряками"
Тих нагород у кошик назбирали,
Щоб бути "неформалами" між нами?
Можливо, їм немає рівних в славі,
Подивимось на те, що буде далі.
Хотів би я лишитися неправим
У вірші про "фанерних" генералів.
30 жовтня 2008 рік
Оценка поэта: 5 Так, зараз генеральські погони кум куму одягає! А офіцерські дружини іноді й озирнутися не встигають, як стають генеральськими
Ігор Рубцов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А були часи, коли я від імені командира дивізії видавав такі накази!!! Ну то все було на користь. Так що, довелось трошечки побути В.О. генерал-майора.
Дякую Вам! 
