Ти закрила за собою двері
Полетіла пташкою в чужі світи.
І лишила слова на папері :
- "Прошу ,забудь мене ...прощавай, прости!".
Я не можу тебе забути
Із своєї душі відпустити.
Нашу весну ,час не вернути...
І вчуся без тебе знову жити.
За вікном осінній дощ, злива...
Змива твої сліди, ранить душу.
А скоро прийде зима сива...
Весь світ замете в сніжну порошу.
Не зумів тебе зупинити!
І подарувати щастя в цю мить.
Вже волосся у срібній ниті
Думаю про тебе - серце щемить.
Скільки минуло весен ,і зим...
Літо спалило мрії жадані.
Приходиш у сни музою з рим...
Лебединою піснею в коханні.
Падає, падає перший сніг
І я ловлю його у долоні.
Я виглядаю тебе з доріг...
А роки летять ,як білі коні.