Верблюжка, Верблюжка:
Там мамина хата,
Криниця й калина,
Любисток і м"ята,
І річка Верблюжка,
Садочки казкові,
Туди повертають
Лелеки з дороги...
І діти, й дорослі
Лелек зустрічають,
Надійніше з ними
Себе почувають...
Взаємна повага
І спільеі турботи,
Підтримка душевна,
Любов і робота...
Важка в селян доля,
Я їх розумію,
Для них пишу вірші
Я так, як умію.
Степи неозорі,
І пахощі поля...
Верблюжка, Верблюжка:
Моя світанкова...
І я, як на крилах
В думках поспішаю:
До отчого дому,
До рідного краю...
Вклоняюсь низенько
Я людям привітним,
Хатинкам біленьким,
Стежкам і доріжкам...
Верблюжка, Верблюжка:
Там мамина хата,
Моє там дитинство
І юність крилата...
Село моє рідне:
Найкраще, чудове,
Верблюжка, Верблюжка:
Моя загадкова!
