До Дня Незалежності.
І радість і смуток печалі
В цей день мене просто розносять,
А думка, сповита вуаллю
Щоденних новин, так і просить:
- Не треба, залиш це на потім,
Не час про проблеми кричати,
Шукай у щоденній роботі
Свій сенс,
Щоб бодай не втрачати...
Щодня ми збираєм доляри
Й донатим на дрони для фронту,
А влада - мільйон в тротуари
Закатує просто й без понту...
Щоденно старенькі бабусі
Приносять бійцям теплі речі,
А влада - купила в спокусі
Такі, що не лізуть на плечі...
Патрони везем з-за кордону,
Три роки, неначе химера,
Будують в сусіднім районі
«Патронний завод» на папері...
Судити тих злодіїв треба,
Та судді - найперші злочинці,
Нема бомбосховищ, а з неба
Летять у домівки «гостинці»...
І як же про те не кричати,
Ну як не волати про те!?
Не хочу безглуздо вмирати...
Нове покоління росте!
Воно, як і Ти, дуже гарне,
Хоч трохи і вітер в думках,
Мої сподівання не марні,
В очах не побачите страх.
Там сльози за тих хто загинув,
Там сповідь за душі святі,
Ніхто мою думку не спинить,
Дві дати на кожнім хресті...
То ж мушу тебе привітати,
Народе мій, Боже/чи/Вільний/,
Про мрію Шевченка співати
Так хочеться разом і сильно,
Щоб Віра, що трохи гуляє
По різним канонам й церквам,
Надію на успіх все ж має...
Любов - своїм вірним синам!
24.08.2023
Картина: «Боги» Автор Шупляк Олег
https://shupliak.art/uk/gallery/2022/the-gods
Браво, тезко! Могутньо, правдиво, актуально! Дуже радий тебе знову бачити з нами!(Хоча сам все рідше тут буваю...) 
