Я не хочу покинуть,
Я не зможу забути,
Залишаюся поряд,
Як і було торік…
Ми щасливими були,
І жили усміхаючись,
Не сварились лиш смуток,
Розділяли завжди.
Ну чому ж все минає,
Час спливає так швидко,
Лиш би все як колись…
Може хтось був не правий,
Або хтось обдурив,
Загубивши надію,
Лиш на пам’ять залишив.
Пам’ятаю як мило і чарівно всміхались,
Не могли ні на хвильку,
Залишитись одні.
Хочу все повернути,
І на правду, пробачить.
Що було не забуду,
Я ж не вправі судить.
Хочу радісні очі,
І щиріші слова,
Сісти поряд й мовчати,
Лиш би знов не одній…
Розповісти всю правду,
Хоч яка б не була.
Знаю все не повернеш,
Що було не вернуть.
Як пробачать обійму,
Цілувати не стану,
Просто буду мовчать…
