Мені однаково що буде,
Мені однаково що скажуть люди,
Бо я люблю тебе,лише тебе люблю,
Без вигоди й взаємності не жду.
За те що я кохаю,повір,себе не проклинаю,
Я вдячна долі що кохаю.
Для мене щастя це любов,
хоча висмоктує вона всю кров.
Любов для мене –це радість ,сміх,
А люди думають це гріх.
Любов для мене Божий дар,
Який запалює в серці вогонь ,а в душі пожар.
Любов і ненависть для мене протилежність
Для когось взаємопов’язаність й буденність.
Любов –це чудо,та не у кожного воно,
Своє призначення знайшло.
Любов безмежна і проста
Вона єднає наші серця.
Вона змовчить,пробачить все,
Та тільки тому хто заслужив на це.
А хто веселість нам дарує?
Хто зранку підбадьорить,душу зачарує?
Це звичайно любов,
Наша чарівна покров.
Ми припадаємо під її опіку
Незалежно від статі чи віку.
Вона зачаровує нас тоді,
Коли найменше сподіваємось її.
Любов непередбачена ,прекрасна,
Словами неописна , ясна.
Ніким у світі ще не скорена,
людським серцям лише підкорена.
Любов не вибирає нас,
Це ми самі чекаємо той час
Коли вона прийде
І світ у барвах розцвіте.
І світ весь зміниться на краще,
А ми любитимемо все палче й палче.
Любов приходить ,ми міняємось,
Ми оживаємо і до мети іти стараємось.
Людина повністю стає не та
Все це любові чудеса.
Вона вміє змінити,полегшити життя
Відродити надію і риси честі прищепити.
Їй під силу буквально все
Та тільки тоді коли надіємось на це.
І я щиро вдячна доля,
Що обділила мене почуттям любові.
