Цвіт величної білої лілії,
Під Божницею в"яв, у кутку...
День охоплював світ, зводив мрії, -
Малював чарівливу ріку. -
З двох боків, вся, у буйному зіллі, -
Стрімкі хвилі - її бистрина;
Круті вигини горді та смілі, -
З Небес світла жива глибина!
Кінця-краю тій річці не видко, -
Поміж гір та долин - на межі,
Вона бігла собі кудись швидко, -
В чистій правді, не знаючи лжі...
О, якби всі втопити печалі
У таємній, прозорій воді...
Білі квіти, зів"ялі, мовчали, -
Про що мрії були їх, - тоді...