Ти знаєш,що треба боротись
За право на своє життя,
Ти знаєш,що треба чіплятись
За грані,за клітку,за пункт у статтях...
Ти знаєш,що чого варте,
Не мрієш уже давно.
Ти цинік!Тому крапку став ти,
Чи буде тобі все одно?
Ти більше не віриш людям
Віриш тільки собі,
Ну, а інших зраджуєш всюди,
Не віриш навіть сім'ї.
Тобі вже багато років
Та знову ти сам один
Нікому не треба свято,
Що в цей день,сьогодні створив...
І ти вже згадуєш часто
Якою колись була суть,
Коли ти сміявся від щастя,
Коли були поруч ось тут
Твої рідні і близькі друзі,
Коли вірив ти їм усім,
Та потім зрадив тебе хтось у блюзі
Життя...і ти залишився один...
Сьогодні ти уже мудрий,
Можеш усе повернуть,
І хочеш цього,та судиш
Себе за ось цюб "муть"
Береш слухавку,дзвониш
І хочеш рідний ти голос почуть,
Мовчання,мрієш...
та раптом...
"Привіт..." -видих :"Пробач...прошу знов поруч будь..."
(с)Тасія Тес
травень 2011
Київ
