У погляді немає іскри,
І сивина вже так блищить,
Здавалося б-це дуже сумно,
А він усміхнений сидить.
Читає книгу у кав’ярні,
Смакуючи, і кожну мить,
Щось дивиться в вікно
В усмішці,там його жіночка біжить.
Він так люб’язно усміхнувся,
У ручку ніжно цілував,
І пили разом вони каву,
Бо нікуди вже не спішать.
́