Вікно в майстерню, й майстер за столом
Він скульптор, і майже вічні всі його творіння
Він день і ніч,свій геній, сталий робить
Він в муках бачить сон, про геній свій
Він ніч за ніччю геній бачило
Він день за днем все краще його творить
Він вже не спить, Він в пам’яті тримає
Той геній, що милий так йому
Він творить робить не для всіх
А лиш собі свій геній робить
Він не залишить геній свого життя
Вже майже все й кінець вже майже близько
Він ледь стоїть та на своїх ногах
Не відчуває пальців він вже на руках,
Але він вперто йде до краю
Щоб свого генія,та не забудь йому на все життя….
Вже все кінець !!!! І геній так прекрасний…..
І майстер день стояв щоб роздивитьсь його..
І вже не має сил щоб стримати життя
І вже завершив він свою дорогу
І все ж завершив генія свого життя
І вже заснув та біля генія свого
І все ж заснув митець а геній то стоїть віка…
