МОЯ ЗОРЯ ПРОСНУЛАСЬ
Дивись, дивись моя зоря проснулась!
Личко вмила і вії підвила,
На хмарку сіла сонцем обернулась,
І промінь сонця в коси заплила.
Піднявши світло до неба ясне,
Взяла під царство усю природу,
Цвітінь позвала у сяйво вчасно,
Віддавши їй свою красу і вроду.
Тепер вона з під перлового вінця,
На мене дивиться і серце крає,
Сіянь від неї торкнулась до лиця
І мило ніжить, пестить і ласкає.