Є на Землі один куточок чарівний у своїй красі.
Там верби Луква заплітає у голубій своїй косі.
Дністер до моря котить хвилі, Діброва з вітром гомонить,
На пагорбі, мов на сторожі Пантелеймона Храм стоїть.
Неподалік руїни Замку завмерли з Княжої Доби…
І досі вчені там збирають загадок повні короби.
Там Лімниця із гір несеться через долини та поля –
Усе там рідне і знайоме, бо то мій край, моя земля!
