Душа просилася у рай
А за вікном стояла осінь
Бажання лилось через край
І знов заплуталось волосся
Та де знайти мені причал?
Кораблик пущений на волю
В моїй любові лиш печаль
І тихий шепіт наді мною
Нервові пальці на щоці
І зламані у склянці квіти
Стояла осінь у вікні
А так хотілося ще літа
Ти ніжно обійняв мене
В твоїх очах веселий подив
Ще прийде літо – відповів
Але в душі застрягла осінь…