Осінь для декого не казка,
А скоріш навіяна печаль.
На душі буває тяжко,
І думки летять у даль…
Придивися, любий друже,
Ти покраще на печаль!
Бо не осінь так байдуже
Пориває думки в даль…
То душа із дощем плаче,
І такий на серці жаль,
Що в руках тремтить гаря́че
Із життя твого деталь!