Вони зустрілись високо у небі
Де лиш блакить й нікого навкруги
Він теплі почуття тримав у себе
Бо їхні сім'ї вічні вороги
Та так хотів до неї обернутись
І разом полетіти до світанку
Від чорних крил своїх звільнитись
Що так лякали молоду журавку
"Ти ворон,ти не маєш серця"
Його повчали так старі круки
"Вона тобі коханням не озветься
Забудь про неї,це пусті думки"
Та серце не корилося словам
Журавка полонила його душу
"Я все зроблю, я ризикну життям
Але коханням поділитись з нею мушу."
Літати для птахів-це звична справа
Та цей політ не схожий був інші
Летів туди, де вже здіймалася заграва
Здіймався над землею вище й вище
Гаряче сонце обпалило його крила
І чорне пір'я закрутилося на вітрі
"Я вільний,
де ж ти моя мила?"
Крик ворона роздався у повітрі
Даремна жертва,бо не в кольорі різниця
А крила лиш тримали в небесах
Журавки тінь відбилася в зіницях
З розбитим серцем впав на землю птах...
Любов завжди підносить до небес
Вона така усміхнена і мила
Але життя, пізнавши з нею сенс
Дивіться, не втрачайте крила.