Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Іськова-Миклащук: Над краєм прірви - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вразлива, 19.03.2013 - 17:36
Не знаєш ,але до часу,бо опісля прийде прозріння,не варте борсання,то не життя на краю прірви.
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А скільки таких жінок живуть над прірвою????????!!!!!
Салтан Николай, 18.03.2013 - 23:40
... емоційно, в кожному слові пекучий біль... іноді просто не віриться, що таке може бути наяву ... це якийсь фільм жахів
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хотілося, щоб так і було. Та це реальність... Хочеться сподіватися, що це не правило, а виняток
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Треба. бо чоловік, який піднімає руку на жінку, перестає бути чоловіком, та й людиною взагалі
Наталя Данилюк, 18.03.2013 - 14:55
Яка болюча тема... Таких знедолених жінок чимало...І всім їм доводиться терпіти побої і приниження, сподіваючись, що чоловік-невіглас візьметься за розум - ну, хоча б заради своїх дітей...Та звір, який вже спробував смак крові, навряд чи зупинеться...В таких випадках батьки, сестри і брати повинні підтримати нещасну жінку і вирвати її з рук нелюда.Адже саме безвихідь змушує терпіти всі ці знущання.Якби жінка відчувала підтримку рідних, вона б зважилася розірвати це порочне коло.Актуальний вірш і дуже щемно поданий, за що Вам і дяка, Оленко!
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, за такий емоційний коментар. Але інколи таким знедоленим нема на кого сподіватися
Любов Ігнатова, 18.03.2013 - 10:10
написано так, що аж сльози на очах... Скільки таких нещасних!..і подітися нікуди...
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нещодавно говорила з подругою, яка вийшла заміж в 30. Тож каже, краще виходити, коли тобі - 16, і ти ще нічого не розумієш. Ні. Думаю, ця подруга уже самостійна жінка, яка бачила життя, яка мала роботу, тож якщо, колись чоловік і зважиться підняти руку, то вона найде вихід. А дівчатка, які вийшли в 16, до 20 мають 2-3 дітей, а освіти, роботи нема... Їм просто нема куди йти
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо справді дуже страшна ситуація
@NN@, 18.03.2013 - 01:38
Оленочко, такий виболений гарний вірш,смайлики тут не лопоможуть, тільки співчуття і побажання щоб Господь допоміг. Знаєте, кажуть* собака кусає, коли відчуває страх*, а тут гірше собаки, але треба відкинути страх, віддати все на волю Божу і, як ви правильно написали, знати заради кого живеш. Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але діти бачать ситуацію, і потім підсвідомо програють її уже в своєму житті
Яна Хваль, 18.03.2013 - 00:18
Ви що? Як...Як можна таке терпіти? Як ви можете таке казати? Зараз не середньовіччя, і ми Слава Богу живемо не в мусульманській країні. Є центри допомоги, спеціально для таких жінок з дітьми. Це якраз чоловіки придумали, що така жіноча доля, що жінка має все терпіти від чоловіка. Ніколи не слухайте таких нісенітниць. У мене серце щемить, за діточок, за вас. А вірш дуже гарно написаний. Молодець.
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На щастя-це не про мене. Та це... замальовка "з натури". Коли почула цю ситуацію, довго приходила до тями. От і "вихлюпнулося"...
не_твоя, 17.03.2013 - 23:52
Дуже проникливо. Ось так заведено,що жінки повинні все терпіти, але настане час коли все буде
Олена Іськова-Миклащук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не буде. Доки жінка дозволятиме піднімати на себе руку
|
|
|