Моя любов до тебе - в сантиметрах
Хоча для тебе важливіші сентименти
Я сам не знаю, чому став такий відвертий
Напевно, у душі вже зовсім мертвий.
Об'ємні груди й талія осина
Ти надзвичайно приваблива дівчина!
Що ж, я закоханий у твої 90
Та кілька сантиметрів і бувай
Отак все просто.
І байдуже, що там із середини
Тебе ламає - все одно скотині
В кривавих мозолях все твоє серце
І ти не знаєш, як забути все це
Для нього - іграшка, одна із ляльок Барбі
Та ти не бачиш, що коїться насправді
Він бавиться. Допоки не набридне.
Уб'є сумління. Потім - зникне.
І що робити? Плакати в подушку?
Шукати слів розради у подружки?
Можливо, ти згадаєш, хто кохав
Того, хто шанував, оберігав...
Його нема. Не ранить серце груди.
Із світу цього він пішов в нікуди.
Всьому виною - кількадесят метрів.
Достатньо високо. Для того, щоб померти.
Несподівано) перші рядки, думала зараз буде щось таке мило-романтичне... а ні, досить цікаво вийшло, і правдиво, навіть трішечки жорстоко. але тим не менше сподобалось!)
Чернець відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але тим не менше сподобалось!) 
