Настрій - осінь... Тональність - мінор,
сум знову прихисток в серці знайшов
Проймає на́скрізь безжальний холод,
туга вливається в кров поступово
Повільно кружляють листочки клена,
у своєму танці - кожен окремо
Думок наганяють пориви вітру...
Як їх забагато - куди подіти?
І вже наступило туманів привілля,
сонце всміхнеться - та не зігріє
Дощ - все частіший гість у місті,
їм із журбою якраз не тісно...
