Коли закінчиться життя
Сама цього не знаю.
Що ж я зробила до пуття?
О, Боженько, благаю!
Назад погляну – прожила,
Роки мої де ділись?
Що залишила, що змогла?
Нічого… не посміла
Я вирвати з життя СВОЄ,
Що дане мені Богом.
Підносила усім, що є…
Така моя дорога.
Стомилася від всього я
Щоденним тим, що бачу…
Сльоза гірка – сумую я
В нічній пітьмі я плачу.
А ранком встану до зорі,
Біжу я на роботу.
О, Боже, як не до душі,
Чому такі клопоти?
Перекосило все життя,
Заплутало в дрібницях,
А там у серці, каяття –
Душевна таємниця.
Писати прагла все життя,
Була ж бо несмілива.
Прийшло на старість каяття,
Душа моя змарніла…
Ой, Боже! Серденько болить!
Чому нещасна доля?
Тече сльоза, душа не спить,
Бо ж не прийшла ще воля.
О, воленька-свобода є,
Розповідай несміла.
Несла життя, як неживе,
Дорогою блудила.
Не знала де себе знайти
І місця не пригріла.
Усе не те, не до мети,
Й не до мого вже діла…
Скалічило моє життя,
Перед очима – прірва…
Печаль, журба – одне сміття,
Лиш залишилась – Віра!
Молюся Богу, вся в сльозах,
Розповіла Марії –
Іконі Божій – по очах
Мої почула мрії.
Молилась довго, довго я,
І плакала й ридала,
Тоді я спати не могла
І Матінку благала:
Ой, Матінко, допоможи,
Візьми мене до себе!
Не можу жити у журбі
Я хочу вже на Небо!
Я стала потім засинати,
Ще зовсім не заснула.
Сказав мені: «Пиши! Писати!»
Чийсь голос, я здригнулась…
Він повторяє: «Ти пиши,
Не треба ще на Небо,
Ти не пізнала ще душі,
Тобі писати треба!»
Про що писати? Про печать?
Вже пізно, я стомилась,
А Божа Мати Благодать
Свою мені покрила.
Взяла я ручку і папір,
Я встала серед ночі
І написала давній твір
І від душі й охочий.
Він так сподобався мені,
Уважно перечитала.
Це ж Матінка мені вві сні
Сама продиктувала.
Цариця Неба і Землі
Я дякую ту Силу!
Що визволила із журби
Й мене переродила.
Іконі милій я молюсь
І хочу всім сказати:
Я від душі вам зізнаюсь…
Що значить Божа Мати!?
Тепер пишу щодня, вночі –
Моє це, дане Богом…
Та не дійшла ще ідучи…
Все ж вийшла на дорогу.
Бо ж над усе є Божа Воля,
Викладаю почуття…
Пишу – така на старість доля…
Поки не скінчиться життя!
ID:
470011
Рубрика: Поезія, Поема
дата надходження: 03.01.2014 12:00:51
© дата внесення змiн: 03.01.2014 12:00:51
автор: Юлія Ющенко
Вкажіть причину вашої скарги
|
