Мені здається, що вже впились
У серце козацькі вечори
І з гордістю кажу, що молились
Ви тільки щоб підтримати парі
І кажу я, бо не страшні
Мені ні смерть, ні гірше того
І хочу я щоб ви на дні
Дніпра вже побачили Бога,
Бо ви не вірили в нього в житті
То гріх, побачте після нього
Поколупайтеся у власнім смітті
І переступіть до пекла пороги.
І станемо ми, патріоти
Тарасівці до праведного діла
Бо ми українці і ніколи
Не зрадимо свою ми Україну.
А тих що зрадили, нехай
Їх і Бог, і ворог покарає
Ми підемо дорогою у Рай,
Чисті, чесні, вірні, славні.
