Я місячним сяйвом до тебе горнуся,
Я подихом ночі до тебе прийду.
Так губи тремтять, але я не боюся -
Я спокій для них у цілунку знайду.
Очей моїх синіх ти блиск відчуваєш,
Хоча закриває їх синь сором вій.
Оголене тіло в цілунки вдягаєш,
Скидаючи скованість всіх моїх дій.
Тобі і для тебе уся віддаюся.
Бери мої мрії, фантазії, сни.
Солодким вином по тобі розіллюся.
Глибокі бажання в мені відчини.
Я дотики ніжні тобі подарую,
Накрию жагою, пробуджену тим,
Що ти є - і був, що ти є - і будеш
Коханим, бажаним, єдиним моїм!
« Сравжнє коханння, з точки зору інтиму,– це коли усі найнепристойніші бажання виникають по відношенню до однієї і тієї ж самої людини».
Ірочко, така тема цікава... Я і сама її дуже люблю... Красивий вірш, жіночий, ніжний, чуттєвий...
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Богданочко.Ти була права на рахунок того, що чим більше перебуваєш на сайті, тим різнобарвнішими стають власні твори. Я багато чому вчусь. Це перший мій вірш такої тематики, але відчуваю, що не останній
Ірочко, така тема цікава... Я і сама її дуже люблю... 
Красивий вірш, жіночий, ніжний, чуттєвий... 
Дуже гарно.Дякую 
