Краще, що мені в житті призначено,
Нехай буде твоїм. Я тобі розповім:
Цінне, що за всі роки побачила,
Звісно, це ти, а де ти - там дім.
Гірше, що у цьому світі станеться,
Вмить тебе обмине, але не мене.
Шкода, що не твоя я обраниця...
Все інше сон поверне-прожене.
Рідніше, за що тут душа тримається,
Блиск у очах, тільки там печаль.
Міцніше, що в мені єднається:
Любов і страх, і безмежна даль...
Добре, що ти е, сяєш – не ховаєшся.
Даєш своє тепло – добре нам було.
Згадую, що ти як дитя всміхаєшся.
Дзвінко б’ється скло і відганяє зло.
