"Проходят дни", минають ночі,
А в серце жалить, мов оса.
Не в тому річ, що всі ми не охочі,
А в тому, що не капне "с глаз" сльоза.
А в серці жаль, "а сердцу больно",
Що мову ми не бережем.
І як нам "может быть спокойно",
Коли в собі ми це несем?
Цей дивний сленг малого покоління
Світ не доведе до крутизни.
А ТИ читай та розвивайсь, і всі уміння
Не продавай, а у Вкраїну донеси.
Ти багатогранність й барви мови
Всім прославляй й пишайся тим,
Що тут живеш, і, що не ловиш гави
По сторонам і по просторам цим.
Я не бандерка. Я не маю цілі
Когось образити чи щось таке.
Хоч знайте українську в певній мірі.
Але ж не "продавайте" ВИ себе!