Я Українка,і я цим пишаюсь...
Що Україна матінка,моя земля...
Я мови рідної ніколи не цураюсь...
Тому що в світі кращої не знаю я...
Така квітуча,сильна,неповторна...
Вона у серці кожного із нас...
І від загарбників всіх вільна,непоборна...
І красивішає все з часу в час...
Спокін віків її оспівують в піснях...
З усіх усюд підносять до небес...
Колись Тарас описував в віршах...
Що Україна є країною чудес...
І знають всі напевно на землі...
Що в Україні найпривітніший народ...
Що навіть в самому маленькому селі...
Панує в серці кожного добро...
"Я люблю нашу мову, але чомусь частіше пишеться на російській)"
Я Вас розумію. Рідна набагато вибагливіша, не пробачає найменших похибок.
Бажаю творчих успіхів!
Чудовий вірш! Красивий і патріотичний!
Тільки "в самому маленькому" краще замінити на "у найменшому", бо така форма не вживається
А взагалі, мені подобається, погоджуюсь з Вашими словами
Чудовий патріотичний вірш. Перечитав багато Ваших віршів, і, мені здаеться, що краще Вам писати на українській мові. Хоча, російською теж дуже непогано виходить!!!
Яна Бурмістр відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам!Я люблю нашу мову, але чомусь частіше пишеться на російській)