Терпів і мовчав надто болісно й гірко,
Неначе століття твої пережив
Знущань від криваво-червоної зірки,
Народе мій любий, невже ти прозрів?
Й нарешті побачив де істина божа,
(чи тяжко сприймати свідомість таку?)
Що Воля насправді - не милість ворожа,
Й не квітка за тином високим в садку...
За неї полки Володимира бились,
Навіки звеличивши Київську Русь,
Пізніше в козацтві вона відродилась
На схилах Дніпрових, -
Казав мій дідусь,
Що справжні герої у війську служили,
Ніхто і ніколи б їм ради не дав...
Читаю Шевченка «Розриту могилу»*:
«Богдане, Богданочку» -
Волю продав!..
Минули століття, а втіха єдина -
Піднятись з колін, обладнати свій дім,
Щоб жити й кохати свою Україну,
Щоб небо блакитне і сонечко всім!
Та видно комусь ця мета наче кістка
У горлі імперських амбіцій кремля,
Знов брешуть паршиві пропутінські псиськи,
Знов чобіт чужинців відчула земля...
А ми...
Надто довго до цього дрімали,
Ніяк не второпавши зрадницьку суть,
В 2010-ім свободу програли,
А Вітя(1-й) і досі не може збагнуть,
Що чвари постійні й медові кумівства
Країну до прірви тоді підвели,
Хотіли царя? Та нема королівства!
Бо Русь - це не Мокша**!
Ми - не москалі!
Свідоме стремління до честі і волі -
То генна основа будови слов'ян,
І Вітя(2-й), вже другий, став схожим на троля,
В однім поєднавши «бандюк» і «тиран»...
Ой, хочеться вірити, щиро бажаю,
Що новий, отой «шоколадний барон»,
Не стане Петром(1-им) Українського краю,
А буде сповідувать тільки ЗАКОН!!!
І ми відсвяткуєм свою перемогу,
Інакше не жди ПТН ПНХ,
Суши сухарі і молися до Бога,
Бо люди не простять твойого гріха...
28.09.2014
*
«Розрита могила»
Тарас Шевченко. Зібрання творів:
У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 252-253; С. 691-694.
**
«Империя. Собирание земель руських»
Голденков Михаил
Часть первая. Раздел 18.
Мокша, она же Моски, или Моксель
http://www.e-reading.me/book.php?book=1021404
Гарний вірш, для тих хто думає. Правда ніколи не буває солодкою і зручною. Чудово, що ми однодумці!
Багато співзвучних думок, поглядів і тем! Натхнення! І щоб майбутніми темами були наші перемоги!
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То ж і далі ми мусимо жити
І кохати вітчизну свою!
Сльози відчаю досить вже лити,
Треба всіх, хто в "земнім раю"
Рано-вранці на ганок вигнать,
Взяти різку міцну до рук
Й показати як сонце сходить,
В перших росах змочить падлюк,
Щоби марилось ситим рожам,
Щоб почали хоч щось робить...
Піп Іван хай співає "Боже",
А ми будем в Європі жить!
так, болить ... до крику, до кипіння...
скільки ще терпіти нам заброд?
і коли настане вже прозріння?
і коли вже заживе народ ?
хто прокляв нещасну Україну,
що осліпла, втративши і слух,
і сама покірно на коліна
все стає перед лицем хапуг?
наболіло... сил нема терпіти...
кожен відщипнути норовить....
жевріє надія, що хоч діти
або внуки зможуть вільно жить...
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правда! 
