Що б ти робив, як була б я нормальною?
Коли я кинула б ці всі вірші,
Коли б в 100% я стала моральною,
Шукала б рецепти котлет і борщів?
Що б ти робив, як була б я зразковою?
Як не ходила б гуляти одна?
Не набридала б піснями й розмовою,
В той час, як вип"ю лиш келих вина?
Що б ти робив, як була б я звичайною?
Не знала б назв усіх грецьких богів?
Якби була, як та більшість, - брутальною?
Як би тоді ти, цікаво, вчинив?
Що б ти робив, як була б я стандартною?
О другій ночі не "рвала" б баян?
Як не була б я завжди адекватною,
А істерила б, як всі, що б казав?
Що б ти робив, як була б я ревнивою?
Коли б дзвонила на день по 100 раз?
Якби назвала всіх решту - паршивими,
І не прощала б ніколи образ?
Що б ти робив, не була би я дивною?
І не "ковтала" б за ніч товстих книг?
Як без зонтА не ходила б під зливою,
Не ліпила б зимою сама сніговик?
Якби змінилась і стала нормальною,
Що б ти тоді мені в вічі сказав?
Як додала б у думки театрального...
Чи ти тоді, так як зараз, кохав?
Успіхів! 
