Проходить день, проходить ніч
Проходить літо і зима
Пройдуть роки і їх нема.
Одне не може так пройти
Бо серце сповнене туги
Це серце матерів
Що не діждалися синів.
Бо патріотами були
І захищали Україну як могли
Російський кат замордував
Юних героїв скатував.
Ніщо не може замінить
Бо серце матері болить
Ніщо не спинить цюю біль
Вона пече, як в рані сіль.
