У зеленому тихому гаї,
Де панує лиш Божа краса,
На могилі хреста старого
Кожний ранок вмиває роса
Тут гранітних нема монументів
І гвоздики ніхто не приносить
Лиш верба скорботно схилившись
В плеса чистого тиші просить
Не газетний а справжній герой
Тут знайшов свій останній спочинок
Він в словах не злітав над юрбою
Боготворячи кожен свій вчинок
В ту чудову весняну днину
Він підстреленим птахом упав
А в очах голубіла ще юність
І вогонь наснаги палав
І у погляді тому востаннє
Промайнула біленька хата
Перше юне і чисте кохання
І голубка сивенька - мати
Лиш єдине бажання - жити
І єдиная втіха - воля
Та один лише вибір - померти
За Вкраїну дала йому доля
У зеленому тихому гаї
Над могилою ворон кружляє
А матуся з надією в серці
Сина-сокола жде, виглядає...
