І ще одна світла, мов сонце, душа
Раптово полинула в небо...
Не стало народного Кузі-співця,
Лиш пісня лишилася з нами.
Забрав його Бог, щоб співав він в раю...
Поплачте всі рідні і фани...
Таке є життя і не знає ніхто,
Коли його зірка зів’яне.
Співав він, що думав, відверто для всіх,
Такий був єдиний в країні –
Простий, як селюк, голосив на весь світ,
Й серця полонив в своїх думах.
Болить моє серце і нині також
І біль напливає у сльози.
Прощай, мій земляче, до зустрічі там,
Де спокій без смутку й тривоги.
В останню дорогу тебе проводжав
Сьогодні весь Львів у скорботі.
Хоч ти за життя, мабуть, того не знав,
Що люблячим став у народу.
І ще одна світла, мов сонце, душа
Нежданно злетіла у небо...
Не стало народного Кузі-співця,
Лиш пісня лишилася з нами.
5.02.2015р.
