Люблю я впасти горілиць
І ніжитись в траві шовковій
В голубе небо дивлячись
Наодинці бути із собою
І всіма фібрами душі
Із всесвіту черпати сили
Купатись в сонця промінцях,
Які лоскочуть моє тіло
Слухать, як шумлять очерети
І тихо верби щось шепочуть
П'янить і пахне деревій,
Мов зчарувати мене хоче
Думки зберу свої в намисто
Хмаринкою злегка прикриюсь
Порину в ніч глибоку, в сни
З душею світлою прокинусь
Зрання квітучою росою вмиюсь
Пустуну-вітру посміхнусь,
Краси напившись чарівної,
У день прийдешній повернусь.
літо 2013 р.
Це називається - нірвана, коли повністю відключаєтесь від турбот життя, це найкращий стан для відпочинку душі. Хай Вам щасливиться. Щирий і ніжний вірш, сподобався!
Ніна-Марія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Безмежно вдячна за приємний коментар.Заходьте, буду завжди рада спілкуванню.