1
Хаяма "Рубаї" я прочитав
І римувати так,як він почав
Не знаю,може вийшло і погано
Та римувати я не перестав
2
Та рима,наче муза золота
Та все ж таки вона проста:
Пекельно жалить мене в серце
У щось об'ємніше перероста
3
А за вікном весна,все розквітає
І моє серце в грудях грає
Не знаю,чому б'ється так воно
Непено що когось кохає
4
Душа і серце з'єднані навік
Неначе жінка й чоловік
Але вони зійти з дороги можуть
Якщо повернуть не в той бік
5
І день,і ніч я думаю,гадаю
Чому тебе я так кохаю?
Але додуматись до того я не можу...
Чому?Напевно й сам не знаю
6
Будь обережний,коли бачиш вроду
Велику ти заплатиш нагороду
Раптово обмане вона тебе
Й не вилізеш ти з її броду
7
Мої вірші-це роздуми про те
Як в цьому світі весь цей люд живе
І іноді задумаюсь на мить
Хто,як,коли із нас помре
8
Міркую я у тишині
Чому так весело мені?
Та іноді думки й про те бувають
Що там цвіте на бузині?
9
Печаль і радість-різні речі
І так скажу я вам,доречі
Обидва почуття різняться між собою
Що радість не плює мені у плечі
10
А з середини мене радість розпирає
За ту,що так мене кохає
Ці почуття ласкаві й щирі
Про них,крім нас двох,більш ніхто не знає
11
Скажу вам так:як сталось у Вас горе
І виплакали сліз ви море
Звертайтесь до людей отих
Що задля вас звернути можуть гори
12
На самоті завжди є час
Подумати про тих,що коло нас
Та думати про це зарано
Я думаю ще прийде час
13
Як будеш бачити ти зорі в небі
Ти знай:я думаю про тебе
І хоч на даний час я не з тобою
Думками повідом мені що тобі треба
14
Одного разу на природі був
І про кохану не забув:
Нарвав її букет із різних квітів
І вчасно на побачення прибув
15
Душа людини-чиста й неповторна
Та все одно знайдеться гадина потворна
Яка розрушить чистоту душі
Коли душа лежати буде непритомна
16
А я радію,бо живу
Й не знаю я коли помру
Бо так влаштований наш Всесвіт
Тож я живу в теперішню пору
17
Мені наснився дивний сон:
Мене забрав хтось у полон
Та у полоні мені з ними було добре
Хоч я не знав отих персон
18
Із далека лунає пісня солов'я
І разом з ним душа моя
Співає,тішить серце,і радіє
І веселиться вся моя рідня
19
Випробувань в житті багато
Вони тебе можуть зламати
Але як будеш падати на землю
Вставай і знай:тебе не подолати
20
Журитися в житті не треба
Підніми очі,подивись на небо
І з піднятою головою йди вперед
Коли на то буде потреба
21
Без музики нема буття
Вона не відійде у забуття
Вона завжди мене розвеселяє
Коли задумуюсь про сенс життя
22
Природу треба шанувати
І кожен в світі має знати:
Що то є друга матінка твоя
Яка багато чого тобі може дати
23
Красивих тіл багато,а душ-мало
І коли серце в грудях битись перестало
Тоді і жить перестає душа
Яку про душу ту лиш серце знало
24
Як до людей Ви можете звикати
Котрі за копійки готові Вас продати?
Ви скоро зрозумієте,чому Вас ошукали
Коли ті зрадники в суді будуть відповідати
25
Зерно,посіяне у полі
Може зогнити у коморі
Коли буде стояти довго там
І стаячи так і помре у горі
26
Нема ріднішої за маму
І їй я віддаючи шану
Прошу у Господа здоров'я й сил для неї
І віддаю любов її незнану
27
У кожного є своя доля
І якби була у них воля
Змінити все життя своє
Вони би не програли в вирішальнім бою
28
Лиха година настає
Коли брат брата зраджує
Та не минуча та розплата
Коли ображений злим вовком в'є
29
У тиші є місце думкам
Не треба вірити очам
Довіртесь почуттям своїм
Які вам сняться по ночам
30
А кажуть,що краса світ може врятувати
Й цю силу ще ніхто не зміг здолати
Та те,що бачуть очі-незрівнянне
Але не слід очам настільки довіряти
31
Коли на небі зійде сонце
Ти подивися у віконце
Ти подивися і всміхнися
Життя ж у тебе на долоньці
32
У кожного є мрія лиш своя
Й у мене є мрія моя:
Хочу здоровим і щасливим бути
І щоб була щасливою рідня
33
Душа без розуму-то не душа
Без розуму помре вона
І щоб вона лишалась молодою
Потрібна крапля розуму ота
34
Подумай добре перш,ніж щось зробити
Аби потім не плакати і не тужити
Бо пізнє каяття нічого вже не змінить
Воно лише може тебе добити
35
Я заглядаю в озеро прозе
І в відображенні бачу простори
Чарівна глибина його й блакить
Картина та вже очі не музолить
36
Коли прокинешся ти зранку
Не полінуйся стати на порозі ганку
Побичиш різнобарвну ти картину
Й нап'єшся ти води,яка стоїть у збанку
37
Ти думаєш життя не справедливе?
Й до тебе воно зле?Зрадливе?
Зміни думки й задумайся на мить:
Життя ж таке красиве!
38
Мені старець одного разу
Сказав дуже розумну фразу:
"У цьому світі кожен з нас згрішив
Та зрозуміти це вдалося не одразу"
39
Життю радіти треба кожній миті
Ці дні,наче бронзи литі
Але не кожен день для тебе радість принесе
Не всі ці дні для тебе знамениті
40
Одного разу розцвіла лілея
Котру садила добра й ніжна фея
Та квітку дуже скоро хтось зірвав...
Погана це була ідея
41
Життя може у тебе все забрати
І навіть ти не зможеш покохати
Та за любов свою потрібно битись до кінця...
Отож не треба з почуттями грати
42
Любов й ненависть-різні почуття
Та без ненависті немає каяття
Любов нас учить пробачати
Таким є цей закон життя
43
Бувають люди добрі і погані
В поганих все,як у тумані:
Пізнать не можуть істину життя
Живуть,неначе в урагані
44
Коли на думці щось недобре
Послухай в грудях серця стук хоробрий
Він виведе тебе не вірний путь
З ним жити тобі буде легше й добре
45
Твори добро і сподівайся
Що вернеться воно тобі.Купайся
У кришталевій тій воді...
Й робити добрі справи не цурайся
