Дим в моє тіло легко проникає,
Від цього задоволення отримую завжди.
Всередині вся чорна,хоч це не помічають.
Й позбавлена уміння бачить сни.
Мої кістки роз*їв той дим за три хвилини,
Мій одяг пахне ним,тепер і тіло теж.
Вже не залишилось мене-людини,
Я звір жорстокий,голод мій не має меж.
Мені прийдеться кинути це тіло,
Відправитись в далеку й важку путь.
Куди завжди не всі летіть хотіли
І звідки вже людей назад не ждуть.
Мене терпіти значить твоя смерть,
Мене любити - величезний гріх.
Зі мною піде доля шкереберть,
Без мене ти позбавишся утіх.
З твариною,яка не розуміє слів
І годі спроб якось порозумітись.
Мій дух людини вчора спопелів,
Сьогодні я не знаю куди дітись.
Погляну в зеркало і розчаруюсь знов:
Свого лиця ніколи не побачу.
І не дізнаюсь,що таке любов,
Собі цього ніколи не пробачу!
