«Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?»
І вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину.
Хоче лихо нас приспати,
Як свою дитину!
Щоб над нами панувати
У нашому краю,
Щоб від Бога відірвати,
Як Адама з Раю.
Бог – наш Батько всім навіки,
Україна – мати.
І поля, сади і ріки
Будем захищати!
А брати, як нас так люблять,
Хай будуть братами,
А не тільки лише трублять –
Глумлячись, над нами.
Наш Тарас далеко бачив,
Переніс на шкурі:
Знав неволю й що те значить,
Як то є в натурі.
І що є ще супостати,
Як у «Сні», при слові,
Що готові все продати,
За пів дулі Вові.
А за цілу, то готові
І поклони бити,
Заднє місце у, любові,
Лизати і мити.
Спам’ятаймось, українці,
Не будьмо рабами,
Горя випили по вінця,
І правда за нами.
Всі у світі самостійність
Кров’ю здобували –
Засвідчили свою гідність,
Не стали васали!
Не хитайтесь, українці,
Як верби на вітрі,
Щоб не стер нас ворог хитрий,
Як мак у макітрі.
Тож живімо в дружбі й мирі
І пильнуймо хати.
Будьмо справжні, дружні, щирі,
Щоб більш не страждати.
Бо брехня обводить світом,
І в морі потопить.
Розцвіте лиш правда цвітом
І щастям покропить.
Галина Яхневич.
ДУМИ МОЇ ДУМИ ЛИХО МЕНІ ІЗ ВАМИ,
КОЛИ БУДЕМО НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ ПАНАМИ,
І БУДЕ МИР СПОКІЙ ДОБРО У КОЖНІЙ ХАТІ,
ЩОБ ПРОМІНЬ СОНЦЯ ОБІГРІВ СТАРУ МАТИ,
РАДІЛА КВІТУЧІЙ ВЕСНІ І СПІВУ ПТАШИНИ,
І У ЩАСТІ ПРОЦВІТАЛИ ЯК ЦВІТ НА КАЛИНІ.
Тріумф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Виливаймо на папері усі наші думи. Хай Господь нам допоможе зачепити струни, щоб заграли загуділи на всю Україну, всі ми дружно разом встали за Матір Єдину.
ДУМИ МОЇ ДУМИ ЛИХО МЕНІ ІЗ ВАМИ,
